Студенти спеціальності «Соціальна робота» факультету ІФСК СумДУ організували волонтерський рух, щоб у часи війни допомагати всім, хто цього потребує. З чого все розпочиналося, і як саме працюють волонтери, далі в матеріалі.

«Я маю щось робити… маю допомогти», – саме така думка не раз з’являлася у кожного з нас протягом останніх місяців. Та студенти спеціальності «Соціальна робота», чия професія передбачає взаємодію з людьми, які потребують допомоги, швидко зорієнтувалися, що саме потрібно робити.  

Один із перших проєктів полягав у забезпеченні ліками вразливі категорії населення Сумської області. Студентка Юлія Якущенко розповідає, що початком усьому стала небайдужість до проблем та потреб інших:

– Все розпочалося з того, що люди похилого віку, які мешкають поряд, скаржилися на те, що в них закінчуються ліки, а придбати їх – ніде. Я поділилася проблемою з викладачками кафедри психології, політології та соціокультурних технологій, і далі ми разом почали працювати над вирішенням питання.

Ініціаторками низки проєктів гуманітарної допомоги та координаторками студентського волонтерського руху стали доцентки кафедри ППСТ Андріана Костенко та Олена Купенко, а також провідна фахівчиня Гендерного ресурсного центру Крістіна Сахно. Разом зі студентами вони працювали як у самому місті Суми, так і в громадах області – збирали інформацію щодо актуальних потреб населення у ліках.

Допомагали студентам-волонтерам і їхні рідні.

– На першому етапі ми збирали списки найнеобхідніших ліків у людей похилого віку, які мешкають на моїй вулиці, – розповідає  студентка-волонтерка Анастасія Позняк. – Коли я приходила до них і питала, що саме потрібно, очі людей наповнювалися сльозами та надією. Було трішки страшно, що не зможемо дістати необхідні ліки, хоча вже дали надію. Коли певна частина ліків була зібрана, ми з татом їздили їх забирати й розвозили сусідам. Потім список ліків коригувався, адже чутки швидко розходилися, й до мене почали приходили нові люди, яким також були потрібні ліки. Згодом, на другому етапі, нам вже передали не тільки ліки, а й засоби особистої гігієни, дитячі підгузки й харчування. Ми роздавали їх сім‘ям із дітьми, одиноким матерям, особам з інвалідністю, людям похилого віку.

Тож, з часом перелік речей, які передбачала волонтерська допомога, розширився. Росли й згуртованість і бажання самих волонтерів допомагати іншим. За словами Марії Радченко, атмосфера, у якій працювали волонтери, надзвичайно надихала кожного з них:

– Я допомагала пакувати продукти для громад до Пасхи. Спільними зусиллями приблизно за годину-півтори нам вдалося зібрати 200 пакунків. Було дуже легко працювати, бо мене оточували знайомі, які дійсно хотіли допомогти. Ми перебували наче на «одній хвилі» з викладачами, могли поспілкуватися в неформальних обставинах, обговорити все, що турбує.

Варто зазначити, що до волонтерського руху долучилися також і випускники кафедри ППСТ. Однією з них стала Олександра Казанжиєва, котра закінчила навчання в минулому році. Дівчина розповідає, що завдяки волонтерству відволікається від сумних новин, переживань за рідних, за батька та старшого брата, які з перших днів у ТРО.

Про те, що допомога іншим дозволяє відволіктися від власних проблем та переживань, говорить і студент Олександр Скляр:

– Здавалося б, наша допомога – то лише піщинка в полі, але нам самим це дозволило отямитися. Коли робиш щось із думкою про те, що це допоможе комусь, а можливо навіть врятує життя – дуже заряджає. Адже для сильного фронту потрібен сильний тил!

Та в своєму прагненні допомогти наші студенти були не самотні. До співпраці долучилися громадські організації та фонди: Бюро гендерних стратегій і бюджетування міста Полтави, Центр Євроінтеграції міста Суми та ГО «Громадське коло», «Від серця до серця», Гендерний ресурсний центр СумДУ. Саме вони допомогли розширити кордони гуманітарної допомоги.

Факультет ІФСК СумДУ не збирається зупинятися на досягнутому і закликає усіх охочих приєднуватися до наступних волонтерських заходів. Віримо в перемогу та допомагаємо разом наблизити її!

Анастасія Кизим, студентка групи ЖТ-11